ПІДПИСАТИСЯ:  

ЩАСТЯ КОЛИХАТИ ДИТИНУ, АБО ЧОМУ НЕ ВДАЄТЬСЯ.

Стати батьками – це ж природно. Не завжди, однак, омріяна радість материнства легка та прогнозована. Змиритися чи боротись за можливість обійняти найдухмянішу маківку у світі? Усе про ЕКЗ і причини безпліддя розповіла Наталія Яцишин, кандидат медичних наук, доцент ІФНМУ, завідувачка відділенням ДРТ «Прикарпатського центру репродукції людини».

Інтерв’ю з Яцишин Н.Г. у журналі LIKAR на тему екстракорпорального запліднення (ЕКЗ).

Які причини безпліддя найчастіше можна зустріти? Безпліддя українців має чоловіче чи жіноче обличчя?

Причин безпліддя існує багато. У жовтні на конгресі Американського товариства репродуктивної медицини (ASRM 2019) у Філадельфії прослухала доповіді на теми безпліддя й екології, безпліддя та ожиріння, тому можу зробити висновок, що є вірогідність: у найближчому майбутньому до найчастіших причин безпліддя додадуться забруднене середовище і зайва вага. Але зараз найчастішими причинами безпліддя є такі:

  1. НЕПРОХІДНІСТЬ ОБОХ МАТКОВИХ ТРУБ АБО ЇХНЯ ВІДСУТНІСТЬ – це найбільший відсоток від усього безпліддя, приблизно 35-55%. Основними причинами пошкодження маткових труб є запальні захворювання органів малого тазу, особливо ті, що викликані інфекціями, які передаються статевим шляхом; внутрішньоматкові втручання (у тому числі аборти); перенесені раніше оперативні втручання на органах малого тазу та черевної порожнини. Для усунення непрохідності маткових труб слід почати лікування з захворювань, які стали поштовхом до розвитку цієї патології.
  2. ПАТОЛОГІЯ МАТКИ, яка включає запальні зміни ендометрію матки, маткові міоми, поліпи або вроджені дефекти цього органу – усе це може стати причиною безпліддя. Від стану матки залежить, чи зможе запліднена яйцеклітина прикріпитися до її стінок. Тому при виявленні поліпів, фібром і міом рекомендується їх видаляти.
  3. ЕНДОМЕТРІОЗ – це складна патологія, яка вражає близько 7% жінок репродуктивного віку і поєднується з безпліддям приблизно у 20% з них. Як правило, лікування ендометріозу має комплексний підхід. Зазвичай, це поєднання хірургічного лікування (лапароскопія з видаленням вогнищ ендометріозу) і застосування гормональної терапії, що пригнічує активність патологічного процесу.
  4. ЧОЛОВІЧЕ БЕЗПЛІДДЯ, за різними оцінками, досягає 40%. Найрозповсюдженішими причинами є ендокринні порушення – одна з найчастіших причин загибелі сперматозоїдів і відмови сім’яників виробляти нові; варикоцеле; вроджені аномалії – генетичні патології, що призводять до порушення розвитку дітородної функції; інфекційні захворювання, що передаються статевим шляхом (хламідіоз, гонорея, трихомоніаз та ін.).
  5. ІМУНОЛОГІЧНА НЕСУМІСНІСТЬ також є частою причиною безпліддя. В організмі жінки виробляються антитіла (специфічні білки) проти сперматозоїдів чоловіка, які пригнічують рухливість сперматозоїдів і їхню здатність до запліднення яйцеклітини. При виявленні імунологічної несумісності призначають внутрішньоматкову інсемінацію (ВМІ).
  6. ЕНДОКРИННЕ БЕЗПЛІДДЯ.

Стосовно питання, кого в Україні більше – безплідних жінок чи чоловіків: якщо ще десь 10 років тому можна було з упевненістю говорити про домінуючу роль жінки, то зараз ситуація майже вирівнялася, бо за останні роки чоловіче безпліддя почало активно прогресувати в усьому світі. До речі, зовсім недавно ми проводили міні-дослідження стосовно чоловічого безпліддя в нашому відділенні, яке показало, що за останні 3 роки відсоток чоловічого безпліддя перетнув позначку 30%.

Інтерв’ю з Яцишин Н.Г. у журналі LIKAR на тему екстракорпорального запліднення (ЕКЗ).

Що може спричинити хвилювання через можливі проблеми із зачаттям?

Якщо жінка не може завагітніти протягом року регулярного статевого життя без застосування контрацептивів, варто звернутися до гінеколога-репродуктолога. Звертається на прийом до лікаря пара й обстежуються паралельно.

Які методики лікування безпліддя зараз найефективніші? За скільки – у середньому – можна побачити довгоочікувані дві смужки?

Усе залежить від причини безпліддя. Якщо безпліддя пов’язане з гормональними порушеннями, проводиться медикаментозна терапія, яка триває 2-3 місяці і закінчується вагітністю. Після оперативного лікування – особливо це стосується реконструктивних операцій на матці – реабілітаційний період займає 6-12 місяців, лише після цього можна пробувати вагітніти. Чоловіче безпліддя лікується до року. Лікування безпліддя методами ДРТ – близько місяця.

Чи використовуєте ви метод сурогатного материнства і коли?

Тема сурогатного материнства дуже популярна в Європі та Америці, де, по-перше, багато жінок думають про народження дітей у пізньому віці, коли через вікові зміни в організмі самостійно завагітніти і виносити дитину стає дуже важко, по-друге, сурогатне материнство – це єдина можливість мати дітей парам із нетрадиційною сексуальною орієнтацією, особливо це стосується гей-пар, яким закон дозволяє створювати сім’ї і мати дітей. В Україні ситуація інакша, бо переважна більшість наших жінок бажає мати дітей у репродуктивному віці (до 35 років), тому сурогатне материнство стає крайньою мірою, коли вже все випробувано, однак результату немає. Наприклад, через різні причини – видалення матки і т.д. Та сурогатне материнство в цьому випадку однаково передбачає процедуру ЕКЗ. З власного досвіду можу сказати, що до останнього українська жінка бореться за право завагітніти, виносити і народити дитину з власного живота, а не з чужого. Тому питання ЕКЗ чи сурогатне материнство – це все ж таки не українське питання, українським воно стає лише як заробіток.

Інтерв’ю з Яцишин Н.Г. у журналі LIKAR на тему екстракорпорального запліднення (ЕКЗ).

Чому саме ЕКЗ? Наскільки це тривала та дороговартісна процедура?

Багато жінок з різних причин не можуть самостійно завагітніти. Одна з таких причин – відсутність або повна непрохідність маткових труб. Вагітність у цьому випадку можлива лише за допомогою ЕКЗ. В Україні, до речі, для жінок з абсолютним безпліддям у віці 19-40 років діє Державна Програма, яка реалізується і в нашому закладі. Ця програма передбачає надання першої спроби ЕКЗ за абсолютними показами за бюджетні кошти, тобто безкоштовно. Щодо тривалості процедури, то протокол ЕКЗ від початку стимуляції до тесту на вагітність триває близько 1 місяця. Прегравідарна підготовка та корекція гормональних порушень – до 2-3 місяців. Стосовно вартості процедури, то вона не дешева, однак для багатьох жінок ЕКЗ – це єдиний шанс народити дитину.

Міфи про ЕКЗ?

Міфів про ЕКЗ не існує, є звичайні лякалки, які ходять Інтернетом у пошуках вдячного читача. Я раджу людям, які шукають достовірну інформацію відносно екстракорпорального запліднення, знаходити її на офіційних сайтах клінік репродукції. Що стосується багатоплідної вагітності. Одна дитина, народжена методом ДРТ, – це норма сучасної медицини, хоча, звичайно, бувають і двійні, і трійні, але це як виняток, а не як правило. Не забуваймо, що багато жінок, які народжують двійні, трійні і більше дітей, зачинають їх природним шляхом, а не ЕКЗ. Відносно того, що з першої спроби ЕКЗ жінка не вагітніє і потрібно декілька спроб, щоб нарешті побачити довгоочікувані 2 смужки, також не є дійсністю, адже з першої спроби вагітніють 30-45% жінок. Однак результат – це не лише справа лікарів. Стан організму жінки, її вік, навіть її психологічний стан є важливими складовими результату. Питання проблем зі здоров’ям майбутніх дітей, народжених методом ЕКЗ, досліджується вже давно, але наука на даний час не виявила різниці у здоров’ї дітей, зачатих природним шляхом і шляхом ЕКЗ.

Чи правда, що діти, народжені за допомогою ЕКЗ, чимось відрізняються від інших дітей?

Це такі самі діти, як і ті, що були зачаті природним шляхом: біленькі, чорненькі, кучеряві, з прямим волоссям, кароокі чи блакитноокі. А відрізняються вони лише тим, що це діти довгоочікувані і дуже-дуже бажані. Хоча є такі думки, що діти, зачаті за допомогою екстракорпорального запліднення, інтелектуально розвиненіші. Але я не можу цю думку ані підтвердити, ані спростувати.

Найзворушливіша історія з вашої практики.

Кожна жінка – це історія, адже просто так на ЕКЗ не приходять. Цих історій у мене дуже багато. Розкажу вам трагічну історію з гарним закінченням. Одного разу до мене в кабінет увійшла жінка. На той момент їй було 39 років. Це була жінка, яка поховала двох синів: першого, якому було 6 років, бо потонув у річці, а другий хотів його врятувати, вони обидва потонули. Після другого кесаревого жінці перев’язали труби, вона не могла самостійно завагітніти, її шлях був лише ЕКЗ, так ми і познайомились. Вона дуже хотіла знову стати матір’ю, але, здавалося, усе було проти її бажання, адже 3 невдалі спроби ЕКЗ підряд, три психологічно важких «НІ». Вона була у відчаї, однак я мусила зробити паузу в лікуванні. Через рік я знову побачила її під своїм кабінетом. Їй уже був 41 рік. Чорне волосся з сивиною, втомлені голубі очі, але така щира посмішка. Вона працювала вчителькою у школі і любила чужих дітей, як своїх. Ми почали все спочатку, провели стимуляцію – і сталося диво, вона завагітніла і в 42 роки стала мамою двох близнят – доньки і сина, яким зараз уже по 8 років. Як вони пішли в перший клас, уся школа тішилася, бо сама жінка з села і всі земляки були за неї дуже раді. Кожного року вона вітає мене з днем народження зі сльозами вдячності за дітей, яких би вона ніколи не мала, якби наука не вигадала ЕКЗ.

Інтерв’ю з Яцишин Н.Г. у журналі LIKAR на тему екстракорпорального запліднення (ЕКЗ).

Як запобігти безпліддю?

Профілактика безпліддя починається з дитинства. Для дівчинки – це швидке реагування батьків на різні запальні процеси статевих органів (прислухайтеся до скарг дитини, не соромтеся самі розпитувати), порушення статевого розвитку, далі порушення менструального циклу. Періодичні візити до дитячого лікаря-гінеколога повинні стати нормою життя дівчинки, як і надалі відвідини гінеколога нормою життя дівчини і жінки. Для хлопчика – обов’язковий візит до дитячого уролога-андролога для виключення аномалій у розвитку статевих органів, до цього додаємо помірні заняття спортом для поліпшення кровообігу в органах тазу, недопущення перегріву статевих органів через незручну білизну, дотримання інтимної гігієни, повноцінний сон тощо. Усе це стосується і дорослих чоловіків.

Інтерв’ю з Яцишин Н.Г. у журналі LIKAR на тему екстракорпорального запліднення (ЕКЗ).