Досить часто до «Прикарпатського центру репродукції людини» звертаються пацієнтки з овуляторними розладами, під час обстеження яких ми виявляємо високий рівень гормону пролактину (гіперпролактинемію). Даний факт викликає велике занепокоєння у наших пацієнтів.

1. ЩО НЕОБХІДНО ЗНАТИ ПРО ГОРМОН ПРОЛАКТИН.

Овуляторні розлади у жінок і гіперпролактинемія.Пролактин – гормон, який секретується клітинами передньої долі гіпофіза. Значимість цього гормону обумовлена тим, що він виконує в організмі більше 80 біологічних функцій, основними з яких у репродуктивній сфері є:

  • забезпечення розвитку молочних залоз;
  • у період вагітності разом з іншими гормонами активує процеси розвитку секреторного апарату молочної залози;
  • після пологів стимулює утворення молока у молочній залозі;
  • підтримує існування жовтого тіла та утворення в ньому прогестерону;
  • синхронізує разом із іншими гонадотропними гормонами дозрівання фолікула та овуляцію.

Слід зазначити, що пролактин також впливає на основний обмін речовин: володіє здатністю прискорювати синтез білка, підвищувати активність фосфатаз, зменшує використання глюкози та кисню, чинить адаптивну дію. Впливаючи на вуглеводневий та жировий обмін, пролактин є модулятором побудови та підтримки маси тіла, підвищений рівень пролактину асоціюється із збільшенням маси тіла та розвитком ожиріння. Варто відмітити, що пролактин, підвищуючи активність бета-клітин підшлункової залози, знижує тим самим толерантність до глюкози, що в свою чергу призводить до інсулінорезистентності.

Зміни в жировому обміні, такі як: гіперхолестеринемія, підвищена концентрація ліпопротеїдів низької щільності з одночасним зниженням концентрації ліпопротеїдів високої щільності, в певній мірі підвищують ризик ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії.

Відомо, що підвищений рівень пролактину асоціюється із порушенням метаболізму кісткової тканини. Зниження мінеральної щільності кісток обумовлено безпосереднім пригніченням стероїдогенезу у яєчниках.

Не менш важливо вказати, що з підвищеним рівнем гормону пролактину пов’язані: розвиток пухлинних процесів, інгібуючи процеси апоптозу, стимулюючи інсуліноподібний фактор росту 1, які сприяють пухлинному процесу в молочній залозі, гіперплазії ендометрію, росту міоми матки.

Овуляторні розлади у жінок і гіперпролактинемія.

2. ЩО ТАКЕ ГІПЕРПРОЛАКТИНЕМІЯ.

Гіперпролактинемія – це стійке підвищення рівня пролактину у сироватці крові. Пік поширеності даного захворювання спостерігається в осіб віком 24-35 років. Даний розлад є причиною порушень менструальної та репродуктивної функції у більше ніж 25-30% випадків, а також багатьох доброякісних захворювань молочних залоз і матки, що в цілому негативно впливає на якість життя жінок.

Гіперпролактинемія може бути ФІЗІОЛОГІЧНОЮ, ПАТОЛОГІЧНОЮ та ФАРМАКОЛОГІЧНОЮ.

Варто зазначити, що встановлюючи причину підвищеного рівня пролактину, необхідно передусім виключити найбільш поширені ФІЗІОЛОГІЧНІ СТАНИ, такі як вагітність і годування грудьми. Стресові умови, в тому числі легкий стрес від венепункції, можуть викликати транзиторне підвищення рівня пролактину в сироватці крові. Фізіологічно підвищений рівень пролактину може спостерігатись після фізичного навантаження, сну, приймання їжі, статевого акту.

ПАТОЛОГІЧНІ ПРИЧИНИ – це специфічні стани передньої долі гіпофіза, порушення гіпоталамо-гіпофізарної системи і системні розлади, які впливають на підвищення сироваткового рівня пролактину.

До порушень гіпоталамо-гіпофізарної системи належать такі стани як: гранулематозні процеси (саркоїдоз, гістіоцитоз), інфільтративні процеси, опромінення, киста кишені Ратке, травми (відрив ніжки гіпофіза, хірургічні втручання в ділянці турецького сідла), пухлини (краніофарингіома, герміноми, метастатичні ураження, менінгіоми, розростання пухлини, що знаходиться супраселярно).

До патології гіпофіза: пролактинома, ідіопатична гіперпролактинемія, параселярні пухлини або лімфоцитарний гіпофізіт, макроаденома (компресійна), мультигормональна аденома, акромегалія, хірургічні втручання, травми.

Системні розлади: травми грудної клітки, хірургічні втручання на ній, оперізуючий лишай, хронічна ниркова недостатність, інфаркт міокарда, цироз печінки, епілептичний напад, синдром полікистозних яєчників, гіпотиреоз.

Однією з найчастіших причин гіперпролактинемії є ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ: анестетики, антиконвульсанти, антидепресанти, антигістамінні препарати, антигіпертензивні препарати, агоністи ацетилхоліну, наркотичні препарати, стимулятори вивільнення катехоламінів, блокатори дофамінових рецепторів, інгібітори синтезу дофаміну, оральні контрацептиви, нейролептики/антипсихотичні засоби, нейропептиди, опіати і антагоністи опіатних рецепторів.

3. КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ ГІПЕРПРОЛАКТИНЕМІЇ, ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ.

Овуляторні розлади у жінок і гіперпролактинемія.Розглядаючи КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ гіперпролактинемії у репродуктивній сфері жінок, ми можемо виявляти: порушення статевого дозрівання дівчат, порушення менструального циклу (відсутність та/або тривалі затримки менструацій, аномальні маткові кровотечі, недостатність лютеїнової фази), галакторея, безпліддя, зниження статевого потягу, поява неприємних або навіть больових відчуттів під час статевого акту, передменструальний синдром, дисгормональні захворювання молочних залоз. Серед психоемоційних розладів у жінок спостерігаються: дратівливість, порушення сну та пам’яті, тривожність, емоційна лабільність та навіть депресивні розлади. Метаболічні порушення проявляються дисліпідемією, надмірною вагою або ожирінням, інсулінорезистентністю та остеопорозом. У пацієнток, в яких можна запідозрити макроаденому, виявляються ознаки компресійного синдрому: сильні головні болі, зорові порушення (випадіння полів зору), симптоми підвищення внутрішньочерепного тиску, гіпопітуїтаризм. Атипові прояви, такі як параліч черепних нервів, частіше зустрічаються при злоякісних пухлинах гіпофіза.

Для ДІАГНОСТИКИ гіперпролактинемії достатньо одноразового визначення рівня пролактину у сироватці крові, за умови виключення стресу при венепункції. Якщо є сумніви щодо постановки діагнозу, пропонується повторити вимір пролактину в інший день. Для діагностичної візуалізації у пацієнток із будь-яким ступенем гіперпролактинемії рекомендується проведення МРТ із контрастом та з акцентом на селярній ділянці. Даний метод дозволяє дослідити анатомічні структури гіпофіза. Якщо у пацієнтки запідозрено фармакологічну гіперпролактинемію, рекомендується повторне визначення рівня пролактину через 72 години після відміни препарату, якщо, звичайно, це не призведе до погіршення стану пацієнтки.

ЛІКУВАННЯ гіперпролактинемії ґрунтується на її першопричині. Основною метою лікування є нормалізація рівня активного пролактину для відновлення функції статевих залоз та припинення галактореї, а в разі, якщо причиною є пролактинома – зменшити масу пухлини та ефекти локальної компресії. Слід відмітити, що у пацієнтів із фізіологічною гіперпролактинемією, безсимптомною гіперпролактинемією та макропролактинемією медикаментозна терапія не показана. Кожний конкретний випадок підвищення рівня пролактину вимагає персоналізованого підходу до лікування.

_____

Додаткова інформація взята з «Національного консенсусу щодо ведення пацієнтів із гіперпролактинемією» (2016), клінічних рекомендацій Міжнародної ендокринологічної асоціації «Діагностика і лікування гіперпролактинемії» (2011).

 

Овуляторні розлади у жінок і гіперпролактинемія.

 

Детальну консультацію з приводу Овуляторних розладів у жінок і гіперпролактинемії можна отримати у «Прикарпатському центрі репродукції людини». Тел.: 

  • Поліклінічне відділення з денним стаціонаром099 511 15 03;
  • Відділення оперативної гінекології і реабілітації099 511 15 27;
  • Відділення ДРТ095 548 87 42;